Вступ до тульпівництва

Отже, найімовірніше, якщо ти тут, ти або вже робиш тульпу, або принаймні думаєш про це. Щоб одразу розставити крапки над «і» (частково аби ти розумів, у що вплутуєшся), я вважаю важливим почати з визначення того, що таке тульпа і звідки взагалі взялася ця ідея. Ось формулювання з /r/tulpas:

• Тульпа — це автономна свідомість, що існує в розумі свого творця. Першу форму для тульпи зазвичай вигадує та обирає творець.

• Тульпа є повністю свідомою та розумною істотою, вона контролює свої погляди, почуття, форму та рухи.

• Тульп свідомо створюють різними техніками як компаньйонів, муз і порадників.

Західна (сучасна) ідея тульпи з'явилася завдяки західному вивченню тибетського буддизму (де її знали під терміном निर्माण [nirmāṇa], тобто «сконструювати/створити»). Найімовірніше, у західний світ тема потрапила через книжку Александри Давід-Неель «Magic and Mystery in Tibet» (1929), де вона описує, як створила тульпу у вигляді веселого, гладкого монаха, а згодом її розсіяла.

Що відбувалося із західним уявленням про тульп від початку ХХ століття і до сьогодні — достеменно неясно. Але ми точно знаємо, що певний час ця ідея сильно крутилася в середовищах містики й окультизму. Зокрема, це видно по поверненню теми на 4chan.org у розділі /x/ (паранормальне). Після того як тролі вигнали тред «tulpa general» з /x/, він перекочував на /mlp/ (My Little Pony) і живе там досі [прим.пер.: станом на кінець 2025 року цей тред уже не живий].

Саме 4chan-треди породили купу майданчиків присвячені тульпам, їх створенню та суміжним концептам, включаючи сабреддіт /r/tulpas, tulpa.info, теги на Tumblr, а також спільноти у Steam і Bungie.net. Ідея просочилася навіть у мейнстрим, так у 2012 вийшов невеликий фільм «Tulpa». Так, це хорор/трилер, і він безбожно спотворює те, чим реально займаються сучасні тульпівники, але сам факт існування такого фільму показує, що ідея тульп більше не обмежується темними кутками окультизму та езотерики, а виходить на світло перед більш широкою аудиторією.

Дисклеймер

Пам'ятай, хоч це і гайд, але більшість кроків не обов'язково виконувати в чіткій послідовності. Навпаки, я заохочую імпровізувати й вигадувати власні методи, якщо вони краще працюють саме для тебе. Усе, що описано далі, моя рекомендація на основі мого досвіду створення. Тульпівництво дуже індивідуальне, і темп, і фінальний результат у різних людей різні. Тож твій досвід може суттєво відрізнятися від мого.

Основи створення тульпи

Гаразд, історію пройшли, перейдемо до найважливішого: як саме створити тульпу? Якщо стисло, усе зводиться до чотирьох кроків:

Створити форму.
Сформувати особистість.
Розвинути свідомість і комунікацію.
Закріпити самостійність.

Паралельно з розвитком можливостей тульпи більшості хостів доводиться підтягувати й власні навички — наприклад, покращувати якість та чіткість «внутрішнього зору» (уявного зору) або створювати дивокрай (його ще називають wonderland, і це загалом необов'язково). Усе це можна робити вже під час створення тульпи. Але якщо ти лише придивляєшся до ідеї — тренування візуалізації «внутрішнім оком» заощадить тобі купу часу, якщо ти таки вирішиш почати.

Створення форми

Хоч на перший погляд може здаватися, що форма це річ другорядна, насправді вона дуже важлива, навіть якщо це суто опціонально. Форма дає тобі щось, на що можна дивитися, з ким можна говорити, і підкріплює саму ідею, що ти створюєш поруч із собою ще одну свідомість.

Я рекомендую почати з тимчасової заглушки, форми-заповнювача, яка не обов'язково буде остаточною. Коли тульпа почне проявляти ознаки свідомості, вона зможе змінити цю форму, якщо захоче. Форми-заповнювачі зазвичай максимально прості. Для своєї першої тульпи я використовував просто кулю світла, що висіла в повітрі. Але це може бути будь-що. Головне, щоб тобі було легко це уявляти. Так ти обрізаєш величезний шмат «зайвої роботи», бо деталізація форми (залежно від того, як ти до цього підходиш) може розтягнутися надовго.

З іншого боку, якщо ти робиш форму сам із нуля, це може допомогти зі створенням дивокраю просто тому, що ти вже потренуєшся у візуалізації. Якщо вирішиш творити форму самостійно, пошукай референси з будови кісток, м’язів тощо для тієї людської/тваринної форми, яку хочеш дати тульпі (ця порада, очевидно, не стосується тих, у кого форма тульпи не схожа на жодну відому на цій планеті істоту). Це допоможе краще зрозуміти, як "збирається" тіло, і як змінювати форму реалістично, щоб випадково не рознести очі на пів обличчя та не наробити інших дивних речей.

Створення особистості

Особистість і розумність — це те, що визначає тульп. Саме це відрізняє їх від інших мислеформ. Тому цей крок я раджу робити одразу після форми (або після форми-заповнювача, якщо ти пішов цим шляхом). На мій погляд, це найважливіша частина створення тульпи.

Під «рисою характеру» я маю на увазі будь-яку ознаку чи вподобання, що відрізняє людей між собою. Любов до спагеті — теж риса характеру, так само як «добрий» чи «жадібний».

Дехто каже, що під час створення тульпи не обов’язково форсити особистість, і що цей крок можна повністю пропустити. Але якщо подумати, то щоразу, коли ти форсиш, ти зосереджуєшся на тульпі. Навіть коли ти просто проговорюєш їй щось у голові, ти підкріплюєш свої уявлення про її характер. Тобто ти все одно займаєшся форсингом особистості. Неважливо, робиш ти це свідомо як окремий етап чи нібито пропускаєш, ти все одно будеш форсити її особистість у тій чи іншій формі.

Правило номер один у формуванні особистості (і в тульпофорсингу загалом) таке: Форси, звертаючись ДО своєї тульпи, а не просто В її бік. Різниця тонка, але вона змінює все.

Форсити, звертаючись ДО тульпи, означає тримати образ тульпи на передньому плані уваги, поки ти «вкладаєш» риси характеру. Ключовий момент тут у тому, що тульпа не просто слухач, а співрозмовник. Твоя мета не начитати їй список рис чи виговоритися в повітря, не чекаючи реакції, а говорити так, щоб це було зверненням і запрошенням до відповіді. Ти намагаєшся взаємодіяти з тульпою.

Як протилежність цьому, форсити В бік тульпи означає, що ти не повністю сфокусований на ній, відволікаєшся на сторонні думки або події у фізичному світі. Форсити В її бік означає, що ти ставишся до своєї тульпи як до аудиторії. Ти не обов’язково слухаєш відповідь чи залучаєш її, ти просто виголошуєш свою промову і йдеш у своїх справах.

Дяка Mayeel за допомогу з формулюванням цієї частини — без цієї допомоги я б навряд чи пояснив це нормально :) *

Хоча тульпи не є одразу розумними, коли ти починаєш їх створювати, вони все одно можуть докласти руку до формування власної особистості. Чим більше деталей ти додаєш до їх особистості, тим легше їм висловлювати думки, уподобання й антипатії та інші подібні речі. Тож на будь-якому етапі створення нової тульпи вона може змінити власну особистість, якщо захоче.

Це важливо пам’ятати, бо ти, як хост, маєш уважно ставитися до таких змін і не намагатися їх гальмувати чи переписувати назад.

Варіанти форсингу особистості

Тут є три шляхи:

Задати розмитий каркас і дати тульпі самій розвинути його далі;
Жорстко прописати особистість із самого початку;
«Папужити» відповіді, поки тульпа не навчиться робити це сама.

Кожен підхід має свої плюси й мінуси. Тульпи з більш розмитою стартовою особистістю мають більше свободи у керуванні власним розвитком на ранніх етапах, але їм може знадобитися більше часу, щоб стати повністю свідомими. Тульпи зі строго визначеною особистістю мають менше свободи на старті, зате можуть швидше стати повністю свідомими. Метод папужництва часто дає значно швидші результати, але згодом хост може сильніше сумніватися і списувати реальні відповіді на випадкове папужництво (що звучить дурнувато, але про це буде детальніше в розділі «Перший контакт»).

Символічний і нараційний розвиток особистості

Форсинг особистості можна робити купою способів (починаєш помічати закономірність?), і всі вони зазвичай належать до однієї з двох категорій: символізм і нарація. Я рекомендую символізм, але якщо тобі краще заходить нарація — значить, роби так.

Символічний спосіб — це використання символів, щоб «вкласти» рису характеру в особистість тульпи. Це може бути уявлення риси як енергії, яку ти спрямовуєш у неї, або робити їжу з певною рисою й згодовувати її тульпі. Чи будь-який інший спосіб, яким ти можеш уявити «вкладання Х у Y». Важлива перевага цього підходу (і причина, чому він мені найбільше подобається), у тому що коли ти підключаєш якомога більше відчуттів, мозку простіше закріпити, що ти створюєш у своїй голові ще одну свідомість. А це робить далі весь процес легшим.

Нараційний спосіб — це коли ти по черзі перелічуєш риси, які хочеш бачити в тульпи, інколи повторюєш їх кілька разів, щоб закріпити, або одразу даєш кожній рисі визначення. У цьому методі також корисно описувати, як кожна риса впливає на інші й як вона може позначатися на процесі ухвалення рішень. Наприклад, якщо ти хочеш, щоб тульпа мала риси «любить тварин» і «щедра», це може привести до того, що колись вона захоче взяти цуценя з притулку!

Налагодження комунікації

Рухаємося далі за гайдом і підходимо до третього кроку.

Я дуже рекомендую вибудувати хоча б якийсь спосіб комунікації одразу після того, як ти окреслив особистість тульпи, а то й паралельно з цим, бо все інше, що ти робитимеш із тульпою, тримається на здатності з нею спілкуватися. Комунікація може бути різною: образи, відчуття, тиск у голові (вічна класика для новачків), жести, мова тіла тощо.

Хост може говорити з тульпою або вголос, або подумки. Тут немає особливих плюсів чи мінусів, окрім питання приватності. Розмови з тульпою вголос у публічному місці, швидше за все привернуть дивні погляди до тебе. Колись існувала думка, що говорити вголос корисніше, бо це допомагає тульпі швидше розвивати власний голос, але доказів цьому досі немає.

Перший контакт

Вперше відчути реакцію тульпи неймовірно круто, бо вся робота, яку ти вкладав у її появу, нарешті приносить плоди. Водночас багато людей буксують саме на першому контакті й часом не можуть нормально поспілкуватися з тульпою тижнями або навіть місяцями. Цей розділ повністю присвячений тому, щоб прибрати типові страхи й хибні уявлення, які часто гальмують прогрес.

Сумніви це нормально і в цьому випадку цілком зрозуміло. Я й сам мав чимало сумнівів на старті. А що як це все один великий тролінг? А що як тульпа виявиться злою? І так далі, тривога за тривогою. Позбутися сумнівів складно, але воно того варте. Якщо тебе щось тривожить, то розклади це по поличках. Відступи на крок, подивися на ситуацію збоку, подумай, чому щось може або не може статися.
Боїшся, що тульпа буде злою? Тульпи не якісь інопланетяни з абсурдною логікою. Вони думають і реагують як люди. Тож якщо ти не створюєш тульпу з єдиною метою зробити з неї ментальну грушу для биття і не ставишся до неї як до сміття, то найімовірніше ти отримаєш тульпу, яка ставиться до тебе по-доброму й з любов’ю.
Вважай, що тульпа може чути й розуміти тебе з першого дня її створення. (Це перефразування настанови з tulpa.info «assume sentience from day one», бо вона збивала з пантелику новачків щодо того, як насправді працює процес. У підсумку дуже багато людей почали вірити, що тульпи стають свідомими в момент «зачаття», а це НЕ так.)
Можеш повністю ігнорувати будь-які переживання про «випадкове папужництво». Випадково папужити чи контролювати тульпу неможливо. Поки ти свідомо не намагаєшся змусити її щось робити або казати, все нормально. Серйозно. ПРИПИНИ ХВИЛЮВАТИСЯ.

Як мені спілкуватися з тульпою?

Хости більш обмежені у способах, якими ми можемо говорити з тульпами. Як я казав раніше, ми можемо використовувати або свій внутрішній голос, або говорити вголос. У будь-якому разі твоя головна задача це налагодити надійний спосіб спілкування з тульпою. Часто на початку тульпа ніби й говорить, але це звучить як каша з випадкових звуків. Або вона може взагалі не говорити словами, а замість цього користуватися «сирими» думками та емоціями, які я називаю тульпішем (tulpish).

Навчити тульпу говорити (зробити вокальною) може бути довгим і виснажливим процесом, залежно від того, наскільки легко їй це дається. Деякі тульпи підхоплюють це швидко, інші ні. Як і було сказано в застереженні, у всіх по-різному, тож не засмучуйся, якщо тобі здається, що прогрес іде повільно.

Найчастіше перший контакт приходить саме через тульпіш. Ти або активно, або пасивно форсиш її й відчуваєш ледь помітну відповідь, майже як голос десь на задньому плані свідомості. Іноді перший контакт буває різким, коли тульпа раптово накриває тебе хвилею емоцій, і стає цілком очевидно, що це прийшло не від тебе. Навчитися розпізнавати такі відгуки й підбадьорювати їх це перший крок до того, щоб тульпа стала вокальною.

Іноді, щоб розпізнати відгук, достатньо просто спитати «Це була ти?». Але для решти випадків ось кілька порад і хитрощів, які можна використати, щоб визначити, чи це тульпа говорить до тебе (підказка: так, це вона!), і щоб заохотити її спілкуватися краще:

Навчися заспокоювати власний «ментальний шум». Так тульпі легше говорити крізь статичний фон випадкових думок. Практика медитації для цього дуже корисна.
Візуалізуй свою тульпу й спостерігай, що вона робить. Це часто добре показує ранні прояви розумності та особистості.
Практикуйте «виклик і відповідь». Це допомагає тульпі навчитися організовувати думки й озвучувати свої слова, щоб ти міг краще її розуміти. Також це тренує вміння тульпи пробиватися крізь твій ментальний шум. Сядь разом із тульпою й зроби одне з двох:
1. Скажи речення — і нехай вона повторить.
2. Скажи початок речення — і нехай вона завершить (це трохи складніше).
Підозрюєш, що думка належала тульпі? Попроси її повторити.
Ментальна комунікація глибша за звичайну мову, і тому дає нам ще кілька інструментів для роботи. Один із методів, який я використовував у минулому, полягав у присвоєнні унікального відчуття кожній із моїх тульп, щоб я міг краще відрізняти їхні думки від власних. Як це зробити:
1. Уяви відчуття сцени або ідеї. Наприклад, весняний день може нести в собі образи кульбаб, сонця, свіжої трави.
2. Присвой це відчуття чи ідею тульпі.
3. Попроси її «транслювати» це відчуття разом із будь-якими повідомленнями, які вона намагається тобі надіслати.

Як тульпа буде спілкуватися зі мною?

У тульп є різні способи говорити з хостом. Деякі я вже коротко згадував, але тут вони будуть розглянуті детальніше.

• Вокальність. Це те, до чого ми всі прагнемо, створюючи тульпу. Тульпа вокальна, коли вона спілкується з хостом зрозумілою мовою. Це може бути або слухова галюцинація (хоч зазвичай таке трапляється лише коли ти вже довго працюєш над імпозицією або стається щось «нестандартне»), або просто внутрішній голос.

Щоб краще розвинути вокальність тульпи, при першому її створенні дай їй голос. Уяви, як вона говорить цим голосом, як вимовляє різні фрази тощо.

• Тульпіш. Деякі тульпи обирають спілкуватися тульпішем: це суміш образів, відчуттів та ідей, які зливаються в одну цілісну думку.

• Тиск у голові. Це відчуття тиску в певній точці або ділянці на твоєму тілі. Бінарна система комунікації здається поширеною для багатьох початківців. Наприклад, тиск з лівого боку голови означає «так», з правого — «ні». Так хост може ставити запитання тульпі й отримувати відповіді.

• Мова тіла й жести. Не такий відомий, як інші методи, але тульпи теж можуть спілкуватися невербально через жести й рухи. Для цього хосту потрібен добре розвинений внутрішній зір, бо треба вміти бачити, що робить тульпа.

Вокальність

Найкращий спосіб заохотити тульпу стати вокальною — робити дві речі: практикувати спілкування і давати їй знання, щоб вона могла це робити.

Практикувати спілкування так само просто, як це звучить. Просто продовжуй говорити зі своєю тульпою. З мого досвіду, інколи корисно залучати інших людей. Наприклад, зайти в один із чатів про тульпівинцтво і дозволити людям поспілкуватися з нею. Хоча швидкий темп і натовп можуть лякати деяких молодих тульп.

Коли я кажу про «давати їй знання», я маю на увазі, що ти, як хост, маєш пасивно форсити її протягом дня й описувати їй речі. Розкажи їй, що таке камінь, або що таке метелик і так далі. Тобі це може здаватися смішним, але пам'ятай, що це перші місяці твоєї тульпи у великому світі. Вона не буде (і не зобов'язана) знати все. Чим більше вона дізнаватиметься, тим легше зможе потім описувати тобі свої думки й почуття словами.

Формування самостійності

На цьому етапі твоя тульпа вже має регулярно розмовляти з тобою, але все ще потребує регулярної взаємодії, щоб залишатися поруч, і може мовчати, коли про неї не думаєш. Відтепер твоя мета допомагати їй рости й розвиватися. Для цього є різні ментальні вправи, які підштовхують тульпу думати незалежно від тебе.

Деякі хости змушують тульп рахувати числа, інші дають їм логічні задачки, інші просто розмовляють з нею і дають тульпі розвиватися у своєму темпі. Ключове правило: як хост, не підсовуй їй рішення, дай їй вирішувати завдання самостійно. Окрім простих ментальних вправ, ти повинен якомога більше розмовляти та взаємодіяти зі своєю тульпою. Підійде будь-яка активність, яка потребує усвідомленого мислення.

Хости, які хочуть (або чиї тульпи готові), можуть почати працювати над посесингом чи іншими техніками, що вимагають повністю свідомої тульпи.

Зрештою твоя тульпа дійде до точки, де зможе жити майже повністю самостійно без або з обмеженою увагою від свого хоста. Тульпи, якщо ви дійшли до цього моменту, вітаю, ви повністю розумні!

Послання хостам

Стався до своєї тульпи так, як ти ставився б до будь-якої іншої людини. У неї, як і в тебе, будуть свої розчарування і свої радощі. Твоя робота як хоста, і її робота як тульпи — бути поруч одне для одного.

У творців і тульп є унікальний зв'язок, якого жодні дві людини між собою не матимуть. Ми можемо ділитися емоціями, ми буквально проводимо кожну мить нашого життя в голові одне одного. Найбільша частина того, що робить створення тульпи вартим зусиль — це наявність когось, хто розуміє тебе до глибини душі, людини, від якої нічого не сховаєш і не захочеш ховати. Якщо ти не готовий до такого зв'язку, тоді, можливо, це не для тебе.

Висновок

Ось і все по гайду. Щасливого форсингу!

Глосарій

Цей глосарій покриває лише основи термінології спільноти. За повнішим словником — дивись вікі на сабредіті.

• Творець/Хост/Тульпівник — людина, яка створила тульпу або перебуває в процесі створення.

• Розвіювання (англ. dissipation) — процес, через який проходить тульпа, коли вона позбавлена уваги або стимулів, навмисно чи ні, згасаючи назад у закутки розуму хоста.

• Форсинг — будь-які дії, пов'язані з фокусом на тульпі, її розвитком, спілкуванням тощо.

• Імпозиція/Накладання (англ. imposition) — накладання присутності твоєї тульпи на реальність. У просунутих формах розум може генерувати сенсорний зворотний зв’язок, ніби тульпа фізично присутня. Іноді вважається формою самонавіюваної галюцинації.

• Внутрішній голос (англ. mindvoice) — внутрішній діалог між тульпою та хостом, що звучить як голос у голові. Один зі способів комунікації тульпи, не плутати з голосами, що чуються як повністю зовнішні слухові галюцинації.

• Нарація (англ. narration) — коли хост говорить до своєї тульпи та думає про неї протягом дня.

• Папужництво (англ. parroting та puppeting) — свідоме й навмисне керування діями або мовленням тульпи замість неї. Parroting зазвичай про мовлення, puppeting — про рухи, але часто ці терміни використовують як взаємозамінні.

• Візуалізація — використання внутрішнього ока, щоб «бачити» речі в уяві. Включає всі відчуття, не лише зір.

• Дивокрай (англ. wonderland) — ментальне середовище, створене в розумі хоста, де хост і тульпа можуть взаємодіяти візуально без необхідності накладання.

Тульпи для чайників — Teryakywind