Ти тут і читаєш це лише тому, що ти ніц не розумієш, і тебе відправили сюди, аби ти вивчив базис, аби потім можна було тебе як гоя пропрацювати та заманити в свою секту, тож викладаю тобі все необхідне, що тобі потрібно знати, аби ти це зазубрив, і потім кожне переказував великим гуру, що тебе відправили, та слухав їхні вказівки, тож слухай.
Те, шо не можна не знати:
Тульпа — автономна особистість, яку людина свідомо створює у своїй голові. З власним характером, своїми думками, своїми реакціями. Головне тут: з часом вона починає не погоджуватися з тобою і жити своїм життям. Якщо вона робить рівно те, що ти хочеш — це ще не тульпа.
Тульпівництво — сама практика зі створенням та поліпшенням тульпи.
Первень, або ж носій — це ти. Первень у своєму тілі, той, хто це тіло отримав, і ним поки що керуєш одноосібно. З часом ви станете керувати ним обидва, але саме ти первень.
Те, чим ти будеш займатися
Плекання — головне слово всієї практики. Це коли ти щодня приділяєш тульпі увагу: звертаєшся до неї, уявляєш її, розказуєш їй щось. Все тульпівництво по суті і є плекання.
Воно буває двох видів.
Активне плекання — коли ти все відклав і сидиш тільки з нею. Півгодини, годину, без телефону й без відволікань.
Тлове плекання — коли ти живеш своє звичайне життя, а вона просто присутня поряд. Ідеш на роботу, миєш посуд, і між тим до неї звертаєшся. Виходить менш інтенсивно, зате постійно.
Те, шо ти будеш чекати
Відгук — перший сигнал від неї. І тут одразу попередження: це майже ніколи не голос. Це може бути емоція, яка тобі не належить. Тиск чи тепло в голові. Одне обірване слово. Просто відчуття, що поруч хтось є.
Більшість новачків пропускає перші відгуки, бо чекає чогось яскравого, а приходить тьмяне й тихе.
Думкоголос — голос тульпи всередині. З'являється пізніше за відгуки. Спочатку тихий і підозріло схожий на твій власний, і це нормально — вона зроблена з твоєї голови, іншого голосу в неї поки немає.
Самочинність — те, заради чого все й робиться. Коли вона стає самостійною: має власну думку, не погоджується, робить не те, що ти планував.
Самозміна — коли вона починає змінювати себе сама. Характер, зовнішність, звички. Найкраща ознака, що процес пішов правильно.
Слово, яке з'їдає новачків
Папужіння — коли ти сам вигадав відповідь за неї, але щиро цього не помітив.
Ось на цьому слові застрягає більшість. Людина отримує відгук і одразу починає сумніватися: а це вона чи я сам собі це придумав? І може сидіти в цьому сумніві місяцями.
Скажу одразу: на початку ти це надійно не розрізниш. Ніхто не розрізняє. Вона зроблена з твоєї голови й користується твоєю мовою, тому її перші відгуки і схожі на твої думки — інакше просто не буває. Практичний вихід один: приймай як її та йди далі. Ясність прийде сама, коли вона видасть щось, чого ти точно не очікував.
Є ще лялькування — те саме, але з діями, а не зі словами. Ти нею рухаєш, як лялькою, і не помічаєш цього.
Те, шо тобі знадобиться вже при плеканні
Замрія, дивокрай — уявний простір, де можна з нею зустрічатися. Кімната, ліс, ціле місто — що завгодно. Багатьом зручно, але без нього цілком можна обійтися.
Накладання — коли ти починаєш сприймати її органами чуття, ніби вона поруч у реальному світі. Бачити, чути, відчувати дотик. Це вже далеко не початковий рівень.
Чоло — керування тілом. Хто на чолі, той і рухає руками. Той, хто зараз на чолі — чільник.
Переймання — коли вона керує частиною тіла, а ти лишаєшся на місці. Переміна — коли ви повністю міняєтесь, вона виходить, ти відходиш.
Переказ — коли ти передаєш її слова назовні. Пишеш за неї в чат або говориш уголос.
І кілька слів про людей навколо
Тульпівник — той, хто цим займається.
Співмешканець — будь-хто, хто ділить з тобою голову. І тульпа для тебе співмешканець, і ти для неї.
Гурт — усі, хто живе в одному тілі, разом. Ще кажуть система.
Множинність — коли в одному тілі більше однієї особистості. Ширше поняття, ніж тульпівництво: сюди входять і ті, хто прийшов до цього не за власним вибором.
Служка — спрощена тульпа під конкретну задачу, без повноцінної особистості. Наприклад, нагадувати про справи.
Розвіювання — коли тульпа припиняє існувати. Буває навмисним, буває від того, що людина просто закинула практику. Не поважається в тульпівницьких колах.